Презентація педагогічного досвіду вчителя іторії та правознавства

Лінійка-реквієм "Той голодний 33 рік хай лишиться в пам'яті на вік"

Тема: "Той голодний 33 рік хай лишиться в пам'яті на вік" (лінійка-реквієм присвячена жертвам Голодомору 1932-1933 р.р.)

Хід лінійки

Читець I.    Голодомор, ой, як це страшно,

Це помирали люди із села.

Все це було на Східній Україні,

Де влада будує нове їм життя.

І люди вступали у їхні колгоспи,

А хто не вступив – виганяли із сіл,

В Сибір, до Уралу, геть на чужину,

Назавжди покинувши рідну Вкраїну.

Там люди гинули в нужді і злиднях

Мільйони із них не вернулись назад.

Ті люди страждали, ті люди вмирали:

І мати, і батько, і донька, і брат.

Вже багато років минуло, відтоді

Та біль той не вщухне, і рани болять

Про це не забудьмо!

Про це пам’ятаймо!

Ми мусимо всі ті часи пам’ятать!

Ведучий I.   82 роки тому нам хотіли винести вирок смерті.

Ведучий II. 82 роки тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, наших рідних і близьких були без жалю винищені Голодомором. Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор нашого народу голодом.

Ведучий I.   82 роки тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мороку минулого.

Учень I.        Жила Вкраїна. Плакала, стогнала. 

Проте я твердо свідчити берусь: 
За всі віки безхліб’ям не загнала 
Нікого в землю Україна-Русь.

Від тих часів, коли з’явилось рало, 
Голодних мук не відало село. 
Хай неврожай — та люди не вмирали: 
З двадцятим віком лихо це прийшло.

Ведучий II.  Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а умисно підготовлений голодомор 1932-1933 років. влада забрала у людей все, все до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933 року. Двадцять два місяці народ страждав, мучився, вмирав. Моторошно подумати, але навесні 1933 року, коли настав пік голоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 тис. чоловік, щогодини – 1 тисяча, щохвилини 17. Голод забрав протягом 1932-33 років, за різними підрахунками, від 7 до 10 мільйонів людських життів.

Учень II.      Не нагодує Мати – Україна,

Не приголубить діточок своїх...

Яка ж бо перед Богом в нас провина?

Який ми сотворили гріх?

Читець. Чи той, що в нас поруйнували храми? –

Прийшли в наш край перевертні і хами

Чинить страшну наругу над людьми.

Читець II. Не звільняється пам'ять

Відлунює знову роками,

Я зітхну. Запалю обгорілу свічу

Помічаю. Не замки-твердині, а храми

Скам'янілий чорнозем - потріскані стіни плачу.

Піднялись. Озиваються в десятиліттях

З далини, аж немов з кам'яної гори.

Надійшли. Придивляюсь:

"Вкраїна. ХХ століття".

І не рік, а криваве клеймо "33".

Рік 33-й. Клятий холодний,

З голоду пухне село.

Вже чиясь мати встати не годна:

-         Смерть опустила крило.

Була весна, був 33-й рік.

Оракули, і ті чомусь замовкли.

Хоча б десь блимнула нічна сова,

Судомних днів стражденна оркестровка.

Зникала новороджена трава.

Ведучий I.   Хоч якою очевидною була зумисність голоду 1932-1933 років, правду про нього більшовики ретельно приховувати. За часів, коли Україна входила до складу СРСР, тоді було почути бодай слово про найбільшу з несправедливостей, заподіяних нашому народові за всю історію. Застрашені українці, яким пощастило пережити голод, мовчали про нього, щоби вберегти себе і свої сім'ї. Та забути жахи голодомору люди не могли. Спогади сотень очевидців оприлюднені тільки зараз, коли Україна здобула незалежність.

Учень III.    Повзе по мертвих і живих,

В долині сонце ловлять діти,

Що дзвінко капає із стріх.

І п'ють опухлими вустами

Оту живицю молоду.

Їм жить і жить, та над полями

Знов ворон каркає біду.

Ведучий II.   Голодне лихоліття найбільш вразило дітей. Вони виявилися найменш захищеними. Смертність дітей, за деякими підрахунками, сягала 50% загальної кількості померлих. Діти значно швидше захворювали внаслідок тривалого недоїдання і фізичного виснаження.

Учень IV.    О діти, діти Ангели невинні!

Чому ви так тяжко й страшно мовчите?

Ви вже ніколи рідній Україні своїх сердець і душ не віддасте.

Ви не розцвівши згинули дочасно,

Поклав у землю вас голодомор,

Я ж бачу, як важкий достиглий колос,

Схилився над голодними дітьми.

Ведучий I.    Тож пом'янемо сьогодні мільйони українських селян, жертв людської цивілізації голодомору, хвилиною мовчання.

Заключне слово вчителя.

Голод 1932-1933 років чорніє великою плямою на демографічній карті України, втрат від цього ще не вдалося повернути – ні матеріальних, ні тим більше людських. Мільйони юдей, які загинули  в  1932-1933 р. р. голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі. Про них пам'ятатимемо  ми, хто вижив, їх діти на онуки. Пам'ять про Голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на Землі.

Сценарій заходу "Коли ви вмирали, вам сурми не грали…"

Тема: "Коли ви вмирали, вам сурми не грали…" (сценарій виховного заходу, присвяченого 73-річниці УПА).

Мета: формування національної свідомості учнів і людської гідності; поглиблення знань про історичне минуле українського народу; виховання глибокої поваги та любові до Батьківщини.

Хід заходу

Учень I.              Було колись в Україні – ревіли гармати:

Було колись  – запорожці вміли панувати.

Панували добували і славу, і волю.

Забула вже Європа ту силу молоду,

Що біля Конотопа розбила вщент орду.

Забули тугодуми, як воля січова,

Творила віщі думи, збирала в кров слова.

А ми сьогодні нагадаймо, що слава козацька – жива!

Ведучий I.   Доброго дня усім присутнім в цьому залі.

Ведучий II. Доброго дня! Шановні учасники нашого заходу, щиро вітаємо вас  з Днем Захисника Вітчизни, Днем Українського козацтва, святом всіх представників славетного лицарського роду, гідних нащадків великих прадідів, у чиїх жилах пульсує гаряча козацька кров і живе дух наших героїчних запорожців.

Ведучий I.   Як відомо, людина нерозривно пов'язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну із сторінок нашого славного минулого.

Ведучий II. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, але вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ.

Читець I.    Не рік, не два, а довгими роками

Підрубували корінь наш під нами,

Топтали нашу думку, нашу мову

Імперії чужинської підкови.

Навік народ хотіли загубити,

Та він живе і буде вічно жити!

Ведучий I.   Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України.

Ведучий II. Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості; різних звичаїв і обрядів, гучної української пісні, швидкого танцю, чарівної природи, а головне – добрих, щирих, гостинних людей.

Читець II.  Україно, ти моя молитва!

Ти моя розпука вікова.

Гримотить над світом люта битва 

За твоє життя, твої права.

Україно – ти для мене диво! 

І нехай пливе за роком рік, 

Буду, ненько, горда і вродлива, 

З тебе дивуватися повік.

Чорне море – наше море,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно,

Пишна та багата!

Лети, вітер, з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами.

Пісня  "Де ж наша слава"

Ведучий I.   Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, рідної мови, козацької вольниці. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

Ведучий II. Корені нашої духовності в минулому, коли була ненька-мати – Запорізька славна Січ. Запорізька Січ! Козацтво – легендарне минуле українського народу, його святиня.

Ведучий I.   Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. Тому на Запоріжжі була заснована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала й оберігала козаків у далекій дорозі.

Учень II.      Матінко Свята зглянься над нашим народом, захисти від наступу ворожої навали, охорони наших рідних, врятуй наші домівки. Під Твою Милість прибігаємо, Богородице, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, єдина, чиста і благословенна…

Читець III. Народу нашого княгине

Богородице Діво! Свята

Покрово України,

Дай нам, щоб ми були щасливі,

Здорові духом й тілом!

Читець IV. Благослови, Пречиста Діво,

Царице неба і землі,

Тисячолітню Україну,

Скріпи її духовну силу.

Щиро молилися Тобі –

Царице неба і землі.

Пісня "Серденько Марії"

Ведучий II. Свято Покрови Пресвятої Діви Марії в Україні пов’язане не лише з героїчною славою козаків-запорожців. 14 жовтня 1942 р. за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань німецької окупаційної влади було створено Українську Повстанську Армію.

Ведучий I.    Народжена у важкі часи найжорстокішої з воєн в історії людства, УПА стала єдиним захисником українського народу, його прав і свобод. На боротьбу з гітлерівським фашизмом і більшовицьким тоталітаризмом піднімалися і падали кращі сини і дочки України.

Пісня "Десь там, далеко, на Волині"

Ведучий II. Перші відділи УПА були організовані на Волині і Поліссі в жовтні 1942 року. Саме тут німецький окупаційний режим проводив особливо жорстоку політику проти місцевого населення: масові розстріли, спалення і винищення цілих сіл.

Читець V.  Ішли вони із сіл, із міст,

А в душах їх – той самий зміст,

В очах у них – народний гнів,

Що з сліз, що з горя накипів.

Шалійте, тирани, бо месник суворий

Вже чує скрипіння гидких шибениць.

Вже серце повстанське співа грізним хором:

"Не схилимось, кате, до ніг твоїх ниць! "

З твердого шляху скинемо колоди,

Гнівна рука кордони перетне.

За нами рушать в бій святий народи,

Ми рабства гнів зітрем з землі вогнем.

Пісня "Я сьогодні від вас від’їжджаю"

Читець VI. Де б ви не були,

Скрізь є ваші могили.

На граніті Тризуб

На весь світ засіяв.

О, який маю жаль,

Що не всі ви дожили

До тих днів, коли світ

Україну пізнав.

Читець VII.         Ще дорога важка,

В’яне листя калини,

В сивині ваших літ

Затаїлась зима.

О, УПА, вояки,

Курінні і старшини,

Україна вас серцем

Своїм обняла.

Ведучий I.   Головним ворогом УПА після повернення більшовиків стали частини НКВС і "стрибки" з числа місцевих жителів, які мордували людей, ґвалтували жінок, переодягнувшись у повстанську форму, щоб посіяти ворожнечу між населенням і повстанцями.

Ведучий II.  Незважаючи на такі надзвичайно складні умови, УПА продовжувала боротьбу. Необхідно було змінювати тактику  самої боротьби. Відповідно до наказу головного командування УПА відділи і сотні розчленовувалися, а їхні бійці і командири переходили у підпільну боротьбу.

Ведучий I.   Все важче і важче стає повстанцям боротися з переважаючими силами ворога. Через застосування різних підступних методів енкаведисти викривають криївки, бункери, місця постою повстанців. Вояки УПА, знаючи, що їх чекає страшна мученицька смерть, часто закінчують своє життя, підриваючись на гранах.

Пісня "Полинова доля"

Ведучий II.  Більшовицькі варвари не залишали в спокої навіть трупи. Вони по кілька днів валялися на подвір’ях НКВС і ніхто не мав права забрати їх звідти, щоб поховати.

Читець VIII.  Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Пісня "Ти солдат України"

Заключне слово вчителя.

Українська земля, земля щедро полита кров’ю, її мешканців та ворогів, земля, на якій протягом віків точилися трагічні й, водночас, героїчні події. Намагаючись підняти один за одним пласти нашої з вами історії, бачимо споконвічне прагнення українського народу до волі, незалежності та благоденства рідної землі, неньки України. І завжди наш народ оберігали від повного знищення вищі сили. Ті сили, які надихали на нелегку боротьбу лицарів степу – козаків, українську інтелігенцію, поетів, письменників та борців за волю – УПА, дисидентів та власне, творців української незалежної держави. Щира віра нашого народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері – покровительки всього воїнства, були почуті і втілені в життя. І наш з вами святий обов’язок – неухильно дотримуватися заповідей предків, берегти здобуття у важкій боротьбі і стати справжніми патріотами молодої держави – України.

Хлібозаготівельні кризи 1927-1929 р.р. Перехід до суспільної колективізації

Тема уроку: Хлібозаготівельні кризи1927-1929. Перехід до суспільної колективізації Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: визначати сутність політики колективізації та форми її проведення; називати основні способи здійснення колективізації;називати дати переходу до прискореної колективізації, масового виходу з колгоспу, закінчення колективізації;визначати хронологічну послідовність головних подій, пов’язаних з колективізаціє; показувати на карті місця, пов’язані з подіями періоду суцільної колективізації; називати лісостепові та степові регіони України; застосовувати та пояснювати поняття й терміни: «розкуркулення»; «колективізація»; «колгосп»; «радгосп»; обґрунтовувати та висловлювати особисту позицію щодо політики колективізації; визначати причини та наслідки голодомору.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

II. Актуалізація опорних знань учнів

Бесіда

1.  Який рік вважають початком індустріалізації в Україні?

2.  Назвіть новобудови перших п’ятирічок.

3.  Назвіть галузі промисловості, яким приділяли першочергову увагу в роки індустріалізації.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Хлібозаготівельні кризи 1927—1929 рр. Перехід до суцільної колективізації

У ч и т е л ь . На листопадовому (1929 р.) пленумі ЦК ВКП(б) було офіційно проголошено курс на суцільну колективізацію.

Через місяць Сталін прямо заявив, що необхідно «насаджувати на селі великі соціалістичні господарства у вигляді радгоспів і колгоспів».

Запитання

-         Як ви розумієте це висловлювання?

Робота над поняттями

Колгосп (скорочення від «колективне господарство») — форма сільськогосподарського підприємства, за якою засоби виробництва (земля, устаткування, худоба, насіння тощо) перебували у суспільному управлінні його учасників і результати їх праці також розподілялись спільним рішенням.

Радгосп (скорочення від «радянське господарство») — державне сільськогосподарське підприємство з націоналізованими засобами виробництва і найманою робочою силою.

Завдання

1. За якої форми господарства селянську землю об’єднують?

2. Чим радгосп відрізняється від колгоспу?

3.  Напишіть власне визначення терміна «колективізація».

У ч и т е л ь .  У постанові ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. «Про темпи колективізації і заходи допомоги держави колгоспному будівництву» Україну визначили як регіон, де колективізацію планувалось закінчити восени 1931 або навесні 1932 року.

Робота з підручником

-  На основі тексту підручника визначте головне завдання колективізації та якими засобами вона здійснювалася.

У ч и т е л ь . Під час кампанії з колективізації почали усуспільнювати корів, дрібну худобу, птицю, що сприч инило рішучий опір селянських мас.

У статті «Запаморочення від успіхів», надрукованій у газеті «Правда» на початку березня 1930 р., порушення добровільності під час вступу до колгоспу та ігнорування присадибної ділянки колгоспника Сталін назвав «перегинами» і поклав відповідальність за це на місцеві власті.

Запитання

-         Чому та з якою метою з’явилась ця стаття?

— Із першої половини березня до вересня 1930 р. кількість селянських дворів у колгоспах України зменшилась більш ніж наполовину (з 64,4 % до 28,4 %).

Але на початку 1931 р. в Україні було колективізовано 34,4 % селянських господарств, у грудні — 69,8 %.

Розкуркулення. Доля приватних сільських господарів та їхніх господарств

У ч и т е л ь . У ході колективізації постало питання про долю заможних селян. Офіційна ідеологія зображувала їх як куркулів, затятих ворогів радянської влади, жорстоких експлуататорів. Насправді лише невелика частка їх використовувала працю найманий селян. Зазвичай добробут таких селян забезпечувала праця всіх членів родини, ощадливість, хазяйновитість. Ця частина селянства була міцно пов’язана із землею й не мала наміру вступати до колгоспів У 1927-1928 рр. держава посилила тиск на заможне селянство.

Було збільшено оподаткування, обмежено оренду землі, заборонено використовувати найману працю, купувати машини, реманент Заможні власники були змушені ділити землю між членами сім’ї, розпродавати майно й худобу та переїжджати до міста. Відбувалось вибіркове «розкуркулювання» — конфіскація майна та виселенню родин «куркулів» за межі колгоспу. Внаслідок цього кількість заможних господарств зменшилась.

«Розкуркулення» розпочалося з січня 1928 р., широкого розмаху набуло з початку 1930 року. Сталін 27 грудня 1929 р. заявив, ще «від політики обмеження експлуататорських тенденцій куркульства ми перейшли до політики ліквідації куркульства як класу».

Найбільших масштабів терор проти заможних селян досяг у перші місяці 1930 року. На 1 червня було «розкуркулено» 90 тис. селянських господарств України, що становило 1,8 % від їх загальної кількості. Конфісковано й передано в колгоспи худоби, різноманітного реманенту, будівель на суму 90-95 млн крб. Характерно, що піл «розкуркулення» потрапляли не лише заможні господарства, а й ті. хто відмовлявся вступати до колгоспу (їх називали «підкуркульниками»).

У 1931 р. ліквідація заможних господарств тривала. Навесні та влітку було «розкуркулено» ще 23,5 тис. сімей, або близько 150 тис. чол. Загалом в Україні за роки колективізації було «розкуркулено» близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2-1,4 млн осіб. Понад половину з них — близько 860 тис. осіб — виселили на Північ і до Сибіру.

Розкуркулення, формально спрямоване проти найбільш заможних селян, на практиці перетворилось у масові репресії проти середняків.

Запитання

• Як на вашу думку, у чому полягала основна мета розкуркулення?

Робота з документами

Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.

Й. Сталін, генеральний секретар ЦК ВКП(б), 21 січня 1930 р.

«Щоб ліквідувати куркульство, треба було зламати його опір і позбавити джерел існування і розвитку».

З директивного листа ЦК ВКП(б) до ЦК КП(б)У (травень 1931 р.)

«Згідно з постановою ЦК від 20 травня цього року у вашій республіці має бути виселено ЗО 000 куркульських сімей в Уральську область. Беручи до уваги факти грубих помилок у справі виселення куркулів (механічний підхід до тих, кого виселяють, ряд випадків явно антисередняцьких перегинів), ЦК пропонує вам встановити ретельний нагляд за ходом виселення... Перевірте ретельно склад тих, хто підлягає виселенню, включаючи до нього лише справді куркульські елементи і не допускаючи виселення лише за формальними ознаками: позбавлення виборчих прав, наявність твердого завдання і т. ін. Особливу увагу зверніть на те, щоб заходи, які застосовуються до куркулів, зокрема виселення, не поширювались на середняка і бідняка, що, наприклад, не бажають вступати до колгоспів, виступають проти місцевих органів влади, тощо. Поряд з цим вам необхідно встановити контроль за забезпеченням куркульських господарств, які виселяють, тримісячним запасом продуктів, мінімальним реманентом».

За даними ЦСУ СРСР, частка куркульських господарств з 1927 р. по 1929 р. по Україні зменшилася з 3,8 % до 1,4 %.

1929 року куркульськими вважались 72,8 тис. господарств.

1930 року було розкуркулено 96 тис. господарств.

У першому півріччі 1931 року було розкуркулено 23,4 тис. господарств.

-         З’ясуйте загальну кількість розкуркулених у 1930-му — першій половині 1931 рр. Які висновки ви зробили?

У ч и т е л ь . За роки колективізації було ліквідовано близько 200 тис. господарств. Це становило приблизно 1,1-1,2 млн осіб сільського населення. Із них понад половина — до 100 тис. родин, або 600 тис. осіб, було виселено у віддалені місця СРСР.

Робота з документом

Опрацюйте документ та дайте відповідь на питання.

Промова тов. Сталіна на об’єднаному пленумі ЦК і ЦКК ВКП{6), 11 січня 1933 р. «Про роботу на селі»

«... Шукають класового ворога поза колгоспами, шукають його у вигляді людей зі звірячою фізіономією, з величезними зубами, тов¬стою шиєю, з обрізом у руках. Шукають куркуля, яким ми його знаємо з плакатів. Проте таких куркулів давно вже немає.

Нинішні куркулі і підкуркульники, нинішні антирадянські елементи на селі — це здебільшого люди «тихі», «солоденькі», майже «святі». Їх не потрібно шукати далеко від колгоспу, вони сидять у самому колгоспі й обіймають там посади комірників, завгоспів, рахівників, секретарів і т. ін. Вони ніколи не скажуть: «Геть колгоспи!» Вони «за» колгоспи.

Але вони ведуть у колгоспах таку саботажницьку і шкідницьку роботу, що колгоспам від них не буде добре...»

-         Про що свідчить промова Сталіна?

Робота з діаграмою

 Оцініть темпи зростання колективізації за роками. Назвіть період найвищих темпів колективізаці

Голодомор 1932—1933 рр. в Україні —геноцид українського народу

Робота з діаграмою

  

 Які очевидні диспропорції можна виявити, на вашу думку, за цією діаграмою?

Робота в групах

Опрацюйте документи і дайте відповідь на запитання.

1-ша група

Постанова Ради Народних Комісарів України від 20 листопада 1932 року «Про заходи до підсилення хлібозаготівель»

«1. Цілковите виконання плану хлібозаготівель закінчити до 1 січня 1933 р. та утворення насіннєвих фондів — до 15 січня 1933 р. <...>

5. Після оголошення цієї постанови припинити видачу будь-яких натуральних авансів по всіх колгоспах, що незадовільно виконують плани хлібозаготівель...

6. До колгоспів, що ...зривають план хлібозаготівель, застосувати натуральні штрафи порядком додаткового завдання з м’ясозаготівель розміром 15-місячної норми здавання даним колгоспом м’яса як усуспільненої худоби, так і худоби колгоспників... Накладання штрафів не звільняє колгосп від виконання встановленого плану хлібозаготівель».

 -  Якими засобами планувалось підвищувати хлібозаготівлі?

2-га група

«Закон про п’ять колосків». 1932 р.

Постанова ЦВК і РНК «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» 7 серпня 1932 р. (витяг)

«Суспільна власність є основою радянського ладу, вона священна і недоторканна, і люди, які зазіхають на суспільну власність, повинні бути розглянуті як вороги народу... Виходячи з цих міркувань і йдучи назустріч вимогам робітників і колгоспників, Центральний Виконком і Рада Народних Комісарів Союзу PCP постановляють:

1. Прирівняти за своїм значенням майно колгоспів і кооперативів до майна державного...

2. Застосовувати як міру судової репресії за розкрадання колгоспного і кооперативного майна вищу міру соціального захисту — розстріл з конфіскацією всього майна та із заміною за пом’якшувальних обставин позбавленням волі на термін, не нижчий за 10 років з конфіскацією всього майна».

 - Яку мету переслідував цей «закон»?

3-тя група

Постанова Раднаркому УРСР і ЦК КП(б)У про занесення на чорну дошку сіл, які злісно саботували хлібозаготівлю

«Зважаючи на надзвичайно ганебний провал хлібозаготівлі в окремих районах України, РНК і ЦК ставлять перед облвиконкомами та обкомами, райвиконкомами і райкомами завдання зламати саботаж хлібозаготівлі, організований куркулями та контрреволюційними елементами, зламати опір частини сільських комуністів, що стали фактичними провідниками саботажу, і ліквідувати несумісну зі званням члена партії пасивність до саботажників, забезпечити швидке зростання темпів, повне і безумовне виконання плану хлібозаготівлі.

РНК і ЦК постановляють:

За очевидний зрив плану хлібозаготівлі і злісний саботаж, організований куркулями і контрреволюційними елементами, занести села на чорну дошку.

Щодо цих сіл здійснити такі заходи:

3. Негайно припинити підвезення товарів, повністю припинити кооперативну і державну торгівлю на місці і вивезення з відповідних кооперативних та державних крамниць всіх наявних товарів.

4. Повністю заборонити колгоспну торгівлю як для колгоспів, колгоспників, так і одноосібників.

5. Припинити будь-яке кредитування, провести дострокове стягнення кредитів та інших фінансових зобов’язань».

1. Чим можна реально пояснити появу цієї постанови?

2. Якими були наслідки реалізації цієї постанови для селян?

4-та група

Довідка ДПУ УСРР про голодування колгоспників (1933)

«Найбільша кількість фактів голоду зареєстровано наприкінці лютого і на початку березня. В окремих місцях це явище набуло масового характеру. Переважна кількість голодуючих — колгоспники. До них належать, головним чином, багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровано також факти голоду серед колгоспників, які виробили велику кількість трудоднів, але не одержали в колгоспі продуктів харчування в результаті розбазарювання й розкрадання хліба в момент збирання. Голодуючі сім’ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла, просіяне лушпиння, сушену солому, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації тощо). Зареєстровано факти вживання в їжу м’яса кішок, собак і дохлих коней.

Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина сталася у третій декаді лютого і на початку березня... У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства».

-          Чи погоджуєтесь ви із причинами голоду, які наводить ДПУ?

IV. Узагальнення та систематизація знань

Бесіда

1.  Назвіть дату початку суцільної колективізації.

2.  Як називається господарство, в якому засоби виробництва перебувають у суспільному управлінні його учасників?

3.  Назвіть причини вступу селян до колгоспу.

4.  Якою була мета створення колгоспів і радгоспів?

5.  Назвіть, скільки тривав Голодомор 30-х років.

6.  Коли було прийнято так званий «закон про п’ять колосків»?

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал підручника.