Письмова робота Тема 3-4 (9 клас)

9 клас

Всесвітня історія

Письмова робота Тема 3-4

І – варіант

І рівень

1.       Як називали Великобританію у ХІХ ст.

А) «Майстерня світу»

Б) «Жандарм Європи»

В) «Старий порядок»

2.       З якою метою здійснювалася Реконструкція Півдня після Громадянської війни в США (1861 – 1865):

А) відновлення єдності США і перебудова життя Півдня

Б) Конфіскація власності колишніх плантаторів, наділення Чорношкірих землею

В) Створення важкої промисловості Півдня і поєднання залізниць у єдину загальнодержавну мережу

3.       Яка республіка встановилася у Франції після повалення влади Наполеона ІІІ?

А) Друга

Б) Третя

В) Четверта

Г) П’ята

ІІ рівень

1.       Вкажіть хронологічні межі Вікторіанської епохи в історії Англії.

2.       В  якому році почалися франко – німецька війна?

3.       В якому році було проголошене об’єднане Італійське королівство?

ІІІ рівень

1.       Які були наслідки утворення Північно – Німецького союзу?

2.       Які особливості  економічного розвитку Японії наприкінці ХІХ ст?

IV рівень

1.       Які були наслідки утворення монополій в США?

ІІ варіант

І рівень

1.       У якій країні в середині ХІХ ст. існував аболіціоністський рух?

А) США

Б) Англія

В) Франція

Г) Німеччина

2.       Яка форма монополістичних об’єднань була домінуючою в США?

       А) Картель

        Б) Трест

        В) Концерн

        Г) Синдикат

3.       На період правління якого японського імператора припадає «доба Мейдзі»?

А) Ци Сі

Б) Хірохіто

В) Муцухіто

ІІ рівень 

1.       Внаслідок якої події Франція втратила Ельзас і північно – західну частину Лотарингії?

2.       Яке місто стало столицею Італії в січні 1871р?

3.       Коли був ухвалений у США закон про гомстеди?

ІІІ рівень

1.       Які були особливості економічного розвитку Росії після реформений період?

2.       Які головні проблеми стояли перед Японією на поч. ХХ ст.?

IV рівень

1.       Чому події Паризької комуни мають діаметральну протилежні оцінки різних істориків?

Національно-визвольна війна (конспект уроку 5 клас)

Куровицька ЗОШ І-ІІІ ст.

Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст. Українсько-московський договір 1654 року

(конспект уроку)

Підготувала

вчитель історії та правознавства

Стадницька С.П.

Цілі:          – ознайомити учнів із причинами та подіями національно-визвольної війни, історичними джерелами про гетьмана Б.Хмельницького, умовами українсько-московського договору 1654 року;

– розвивати навички самостійної роботи з історичним документом, історичною карткою, сприяти розвитку критичного та аналітичного мислення учнів, уміння систематизувати історичну інформацію;

– виховувати учнів на принципах загальнолюдської моралі.

Тип уроку:         комбінований.

Обладнання:                        підручники і посібники, історичні атласи, дидактичні матеріали.

Очікувані результати:        по завершенні уроку учні повинні вміти знаходити на карті основні переможні битви українського війська в 1648 р., показувати на карті територію Української козацької держави, стисло характеризувати історичні постаті, використовуючи текст, за текстом скласти план перебігу подій.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Перевірка домашнього завдання.

1. Експрес-запитання.

-       Як називається розділ підручника, який ми з вами вивчаємо?

-       Хто такі козаки?

-       Чому Січ називали Запорозькою?

-       Яким роком датують перші відомості про українських козаків у писемних джерелах?

-       Де, ким і в якому році була споруджена перша Січ-фортеця?

-       З яким гетьманом пов’язана доба героїчних походів?

2. Робота на карточках.

Карточка №1

Чому козаків визнавали вправними вояками?

План відповіді

1.     Море для козака – найважливіше випробування.

2.     Козацька артилерія.

3.     Польовий козацький табір – рухома фортеця.

Карточка №2

Чому книжка Боплана є цінним джерелом козацької історії?

План відповіді

1.     Кого, за словами Боплана, вважали справжнім козаком?

2.     Про яку козацьку хитрість перебування під водою ви дізналися?

3.     Чому про запорожців казали, що вони воюють не лише рушницями, а лопатою?

3. Відповідь біля дошки.

Розказати про добу героїчних походів козаків під проводом гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Підсумок вчителя. Виставлення оцінок.

ІІІ. Повідомлення теми уроку, цілей та очікуваних результатів, мотивація навчальної діяльності.

IV. Сприйняття та усвідомлення нового навчального матеріалу.

План

1. Яким було становище українських земель?

2. Чому в 30-х рр. 17 ст. одне за одним вибухали козацькі повстання?

3. Хто очолив Національно-визвольну війну?

4. Чого досягли повстанці за перший рік війни?

5. Що стало найбільшим здобутком війни?

6. Чому 1654 року було укладено угоду з московським царем?

1. Яким було становище українських селян?

На початку 17 ст. більшість українського населення складали селяни.

Учні в групах опрацьовують текст підручника – «Опис України» французьким інженером Бопланом і дають відповідь на питання:

-       Про які обов’язки селян ідеться в тексті?

-       Чому таке становище викликало невдоволення в селян?

-       Чому вони прагнули стати козаками?

Підсумок вчителя.

2. Чому в 30-х рр. 17 ст. одне за одним вибухали козацькі повстання?

Загартоване в битвах козацтво, збройна допомога якого не один раз ставала в пригоді польському королю, жадало для себе нових прав. Проте очікуваних привілеїв козаки чекали марно. Король прагнув зменшити кількість козаків. Жити козака дозволялося лише на певній території, визначеній польським урядом. Тому у 30-х рр. 17 ст. одне за одним спалахували проти польські повстання.

Незважаючи на розмах і підтримку населення, ці виступи не досягли мети: українці й надалі лишалися на власній землі безправними. Тому, коли в 1648 р. розгорнулось нове повстання проти панування Польщі, його підтримали не лише селяни і міська біднота, а й духівництво, заможне селянство, дрібна українська шляхта. Завдяки цьому повстання перетворилося на всенародну війну, яка тривала десять років. Історики називають ту війну Національно-визвольною – від слів «національна», тобто всенародна, та «визвольна», бо її метою було звільнення від панування чужинців.

Учні в свої зошити записують визначення «Національно-визвольна війна».

3. Хто очолив Національно-визвольну війну?

Очолив Національно-визвольну війну Богдан Хмельницький.

За випереджаючим завданням учень характеризує постать Б.Хмельницького.

А зараз словесний портрет венеціанського дипломата А. Віміни, в якому він описує Б.Хмельницького.

-       Які риси вдачі гетьмана Б.Хмельницького описує дипломат?

4. Чого досягли повстанці за перший рік війни?

Робота над текстом підручника.

-       Полічіть наведені в тексті топоніми.

-       Зазначте, у зв’язку з якими подіями їх наведено.

Робота над історичною картою.

-       Де відбувалися переможні битви українського війська в 1648 р.? (Жовті води, Корсунська, Пилявецька битви)

-       Де відбувалися інші визначні битви Національно-визвольної війни протягом 1649-1652 рр.? (битва під Батогом, Збаражем, Зборовом).

5. Що стало найбільшим здобутком війни?

На визволених землях з-під польської влади упроваджувались козацькі порядки, що означало утвердження Української козацької держави – Війська Запорозького.

Учні, поділені на групи, працюють над текстом підручника і дають відповіді на запитання (ст. 115 підручника).

Підсумок вчителя.

Учні розглядають схему на дошці «Вищі органи влади Української держави середини XVII ст.». Вчитель дає характеристику схеми.

6. Чому 1654 року було укладено угоду з московським царем?

Виснажлива і затяжна війна проти Польщі змушувала Б.Хмельницького шукати союзників. Військову допомогу козацькій армії надавали татарські війська, проте в кількох вирішальних битвах участі не брали, обстоюючи власні інтереси.

Тому гетьман звернувся по допомогу до російського царя. Той довго зволікав із відповіддю, очікуючи, яка із держав швидше знесилиться – Польща чи Україна. І нарешті згодився.

До України було відряджено велике посольство на чолі з Василієм Батерліним. Зустріч із царськими послами відбулася в Переяславі в січні 1654 р. У царській столиці у березні 1654 р. було підписано українсько-російський договір.

Пропоную учням розв’язати хронологічну задачу.

У Москві 1654 р. було підписано договір між Козацькою Україною та Московією; на думку істориків, цей договір втратив силу в 1659 році. На який рік війни припадає підписання договору? Скільки він діяв?

1654 р. – 1648 р. = 6 років

Договір був підписаний на шостий рік війни.

1659 р. – 1654 р. – 5 років – діяв українсько-московський договір.

V. Систематизація та узагальнення нових знань.

1. Дати відповіді на запитання на ст. 115 підручника.

-       Із запропонованого тексту виберіть твердження, в яких йдеться про Б.Хмельницького.

2. Розв’язати кросворд.

Ч

И

Г

И

Р

И

Н

П

И

Л

Я

В

Е

Ц

Ь

К

А

С

О

Т

Н

И

К

Х

М

Е

Л

Ь

Н

И

Ц

Ь

К

И

Й

М

О

С

К

О

В

І

Я

Б

У

Л

А

В

А

К

О

Р

С

У

Н

С

Ь

К

А

1.     Місто, що було столицею Української козацької держави за часів Б.Хмельницького. (Чигирин)

2.     Одна з найважливіших переможних битв Б.Хмельницького. (Пилявецька)

3.     Посада у Війську Запорізькому. (Сотник)

4.     Прізвище гетьмана, що очолив Національно-визвольну війну (Хмельницький)

5.     Держава, з якою Б.Хмельницький уклав угоду 1654 р.? (Московія)

6.     Один із атрибутів козацьких клейнод. (Булава)

7.     На початку листопада 1648 р. українські війська перемогли в урочищі Жовті води, у Пилявецькій битві та … (Корсунській).

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф підручника, оповідання на с. 108.

Дати відповідь а запитання:

-       Чим можна пояснити сумніви Б.Хмельницького під час подій у Переяславі в січні 1654 р.?

Конспект уроку: "Юридична відповідальність"

Тема уроку:       Юридична відповідальність.

Мета уроку:       охарактеризувати поняття, ознаки та види юридичної відповідальності.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

‒       пояснювати поняття «юридична відповідальність»;

‒       називати: види та підстави юридичної відповідальності; обставини, що виключають юридичну відповідальність;

‒       наводити власні приклади юридичної відповідальності.

Обладнання уроку:   Наровлянський О. Правознавство. – К.: «Грамота». – 2010; схеми і таблиці, передбачені конспектом уроку; юридичні задачі.

Тип уроку:                            комбінований.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

1. Презентація результатів дослідження.

Учні визначають власне ставлення до причин скоєння правопорушення.

2. Бесіда на повторення.

а) Яку поведінку називають правомірною?

б) Що таке правопорушення?

в) Коли і як особа відповідає за правопорушення?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

    План

1.     Поняття та ознаки юридичної відповідальності.

2.     Види юридичної відповідальності.

3.     Обставини, що виключають юридичну відповідальність.

1. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.

Методом «мозкового штурму» учням пропонується визначити поняття «відповідальність».

Робота з підручником. Опрацювавши текст підручника на с. 68, учні виписують у зошит ознаки юридичної відповідальності.

2. Види юридичної відповідальності.

Вчитель. Так, як правопорушення можуть відбуватись у всіх сферах життя і діяльності людини, юридичну відповідальність поділяють на види.

Види юридичної відповідальності
дисциплінарна	матеріальна
кримінальна		адміністративна
цивільно- правова			конституційна

Робота учнів в групах.

За допомогою схеми «Види юридичної відповідальності» проаналізуйте ситуації, запропоновані вчителем, з метою визначення відповідного виду відповідальності, яка може настати в кожному випадку:

Ситуації, запропоновані вчителем:

1)    управління автомобілем у нетверезому стані;

2)    неявка працівника на роботу без поважної причини;

3)    крадіжка товару у супермаркеті;

4)    пошкодження учнем підручника, отриманого у шкільній бібліотеці;

5)    напад групи юнаків на дівчину;

6)    хибне повідомлення старшокласником в міліцію про замінування школи;

7)    скоєння ДТП водієм, який перебував у нетверезому стані.

3. Обставини, що викликають юридичну відповідальність.

Робота учнів в групах.

Група І.      Опрацювати текст підручника (ст. 71-72) та заповнити першу колонку таблиці «Обставини, що викликають юридичну відповідальність».

Група ІІ.    Опрацювати текст підручника (ст. 71-72) та заповнити другу колонку таблиці «Обставини, що викликають юридичну відповідальність».

Звільнення від юридичної відповідальності	Звільнення від цивільної відповідальності	Звільнення від адміністративної та дисциплінарної відповідальності

Підведення підсумків роботи учнів.

IV. Узагальнення та систематизація знань, умінь і навичок.

Фронтальна бесіда.

1.     Які обставини притягнення до юридичної відповідальності?

2.     Які види юридичної відповідальності ви знаєте?

3.     Наведіть приклади правопорушень, за які можливе притягнення до різних видів юридичної відповідальності.

V. Підсумок уроку.

‒       Про що ми дізналися на уроці?

‒       Яка інформація сьогодні на уроці була новою, цікавою?

VI. Домашнє завдання.

Опрацювати § 9, тестові завдання на с. 78-79.

Література

1.     Конституція України. – К.: ТОВ «Одісей», 2006.

2.     Наровлянський О.Д.Правознавство. – К.: Грамота, 2010.

3.     Олійник А.Ю. Теорія держави і права: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, 2001.

4.     Пометун О.І. Інтерактивні технології навчання. Методичний посібник. – К.: «А.П.Н.». 2002.

5.     Сташис В. Новий Кримінальний кодекс України. – 2001.