Сценарій заходу "Коли ви вмирали, вам сурми не грали…"

Тема: "Коли ви вмирали, вам сурми не грали…" (сценарій виховного заходу, присвяченого 73-річниці УПА).

Мета: формування національної свідомості учнів і людської гідності; поглиблення знань про історичне минуле українського народу; виховання глибокої поваги та любові до Батьківщини.

Хід заходу

Учень I.              Було колись в Україні – ревіли гармати:

Було колись  – запорожці вміли панувати.

Панували добували і славу, і волю.

Забула вже Європа ту силу молоду,

Що біля Конотопа розбила вщент орду.

Забули тугодуми, як воля січова,

Творила віщі думи, збирала в кров слова.

А ми сьогодні нагадаймо, що слава козацька – жива!

Ведучий I.   Доброго дня усім присутнім в цьому залі.

Ведучий II. Доброго дня! Шановні учасники нашого заходу, щиро вітаємо вас  з Днем Захисника Вітчизни, Днем Українського козацтва, святом всіх представників славетного лицарського роду, гідних нащадків великих прадідів, у чиїх жилах пульсує гаряча козацька кров і живе дух наших героїчних запорожців.

Ведучий I.   Як відомо, людина нерозривно пов'язана з минулим свого народу, його історією, і сьогодні ми перегорнемо одну із сторінок нашого славного минулого.

Ведучий II. Ми можемо пишатися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, але вміло захищала себе від ворогів. Був час, коли всю нашу землю загарбали й поділили між собою сусідні держави. Нестерпно було жити українському народу в неволі. І почав він утікати в пониззя Дніпра, за пороги, де були дикі степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої Дніпрової води, вони заснували Запорізьку Січ.

Читець I.    Не рік, не два, а довгими роками

Підрубували корінь наш під нами,

Топтали нашу думку, нашу мову

Імперії чужинської підкови.

Навік народ хотіли загубити,

Та він живе і буде вічно жити!

Ведучий I.   Сьогодні великої ваги набуває відродження українського козацтва, бо це і відродження України.

Ведучий II. Україна! Країна смутку і печалі, краси і радості; різних звичаїв і обрядів, гучної української пісні, швидкого танцю, чарівної природи, а головне – добрих, щирих, гостинних людей.

Читець II.  Україно, ти моя молитва!

Ти моя розпука вікова.

Гримотить над світом люта битва 

За твоє життя, твої права.

Україно – ти для мене диво! 

І нехай пливе за роком рік, 

Буду, ненько, горда і вродлива, 

З тебе дивуватися повік.

Чорне море – наше море,

Наші і Карпати,

Гей, яка ж ти, Україно,

Пишна та багата!

Лети, вітер, з полонини

Та понад степами,

Рознеси ти нашу славу

Широко світами.

Пісня  "Де ж наша слава"

Ведучий I.   Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, рідної мови, козацької вольниці. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

Ведучий II. Корені нашої духовності в минулому, коли була ненька-мати – Запорізька славна Січ. Запорізька Січ! Козацтво – легендарне минуле українського народу, його святиня.

Ведучий I.   Козацтво України вважало Пресвяту Богородицю своєю покровителькою і заступницею. Тому на Запоріжжі була заснована церква Святої Покрови. І куди б не заносила доля козаків, завжди з ними був образ Пресвятої Покрови. Ця ікона супроводжувала й оберігала козаків у далекій дорозі.

Учень II.      Матінко Свята зглянься над нашим народом, захисти від наступу ворожої навали, охорони наших рідних, врятуй наші домівки. Під Твою Милість прибігаємо, Богородице, молитвами нашими в скорботах не погорди, але від бід визволи нас, єдина, чиста і благословенна…

Читець III. Народу нашого княгине

Богородице Діво! Свята

Покрово України,

Дай нам, щоб ми були щасливі,

Здорові духом й тілом!

Читець IV. Благослови, Пречиста Діво,

Царице неба і землі,

Тисячолітню Україну,

Скріпи її духовну силу.

Щиро молилися Тобі –

Царице неба і землі.

Пісня "Серденько Марії"

Ведучий II. Свято Покрови Пресвятої Діви Марії в Україні пов’язане не лише з героїчною славою козаків-запорожців. 14 жовтня 1942 р. за рішенням політичного проводу ОУН для захисту мирного населення України від знущань німецької окупаційної влади було створено Українську Повстанську Армію.

Ведучий I.    Народжена у важкі часи найжорстокішої з воєн в історії людства, УПА стала єдиним захисником українського народу, його прав і свобод. На боротьбу з гітлерівським фашизмом і більшовицьким тоталітаризмом піднімалися і падали кращі сини і дочки України.

Пісня "Десь там, далеко, на Волині"

Ведучий II. Перші відділи УПА були організовані на Волині і Поліссі в жовтні 1942 року. Саме тут німецький окупаційний режим проводив особливо жорстоку політику проти місцевого населення: масові розстріли, спалення і винищення цілих сіл.

Читець V.  Ішли вони із сіл, із міст,

А в душах їх – той самий зміст,

В очах у них – народний гнів,

Що з сліз, що з горя накипів.

Шалійте, тирани, бо месник суворий

Вже чує скрипіння гидких шибениць.

Вже серце повстанське співа грізним хором:

"Не схилимось, кате, до ніг твоїх ниць! "

З твердого шляху скинемо колоди,

Гнівна рука кордони перетне.

За нами рушать в бій святий народи,

Ми рабства гнів зітрем з землі вогнем.

Пісня "Я сьогодні від вас від’їжджаю"

Читець VI. Де б ви не були,

Скрізь є ваші могили.

На граніті Тризуб

На весь світ засіяв.

О, який маю жаль,

Що не всі ви дожили

До тих днів, коли світ

Україну пізнав.

Читець VII.         Ще дорога важка,

В’яне листя калини,

В сивині ваших літ

Затаїлась зима.

О, УПА, вояки,

Курінні і старшини,

Україна вас серцем

Своїм обняла.

Ведучий I.   Головним ворогом УПА після повернення більшовиків стали частини НКВС і "стрибки" з числа місцевих жителів, які мордували людей, ґвалтували жінок, переодягнувшись у повстанську форму, щоб посіяти ворожнечу між населенням і повстанцями.

Ведучий II.  Незважаючи на такі надзвичайно складні умови, УПА продовжувала боротьбу. Необхідно було змінювати тактику  самої боротьби. Відповідно до наказу головного командування УПА відділи і сотні розчленовувалися, а їхні бійці і командири переходили у підпільну боротьбу.

Ведучий I.   Все важче і важче стає повстанцям боротися з переважаючими силами ворога. Через застосування різних підступних методів енкаведисти викривають криївки, бункери, місця постою повстанців. Вояки УПА, знаючи, що їх чекає страшна мученицька смерть, часто закінчують своє життя, підриваючись на гранах.

Пісня "Полинова доля"

Ведучий II.  Більшовицькі варвари не залишали в спокої навіть трупи. Вони по кілька днів валялися на подвір’ях НКВС і ніхто не мав права забрати їх звідти, щоб поховати.

Читець VIII.  Пам’ятайте про тих, що безвісті пропали,

Пам’ятайте про тих, що не встали як впали.

Пам’ятайте про тих, що згоріли як зорі,-

Такі чисті і чесні, як повітря прозоре.

Пам’ятайте про тих, що за правду повстали,

Пам’ятайте про тих, що лягли на заставах.

Пам’ятайте про тих, що стрибали під танки...

Є в місцях невідомих невідомі останки.

Є в лісах, є у горах, і є під горою –

Менше в світі могил, ніж безсмертних героїв.

Пам’ятайте про них і у праці, і в пісні –

Хай відомими стануть всі герої безвісні.

Пісня "Ти солдат України"

Заключне слово вчителя.

Українська земля, земля щедро полита кров’ю, її мешканців та ворогів, земля, на якій протягом віків точилися трагічні й, водночас, героїчні події. Намагаючись підняти один за одним пласти нашої з вами історії, бачимо споконвічне прагнення українського народу до волі, незалежності та благоденства рідної землі, неньки України. І завжди наш народ оберігали від повного знищення вищі сили. Ті сили, які надихали на нелегку боротьбу лицарів степу – козаків, українську інтелігенцію, поетів, письменників та борців за волю – УПА, дисидентів та власне, творців української незалежної держави. Щира віра нашого народу в Божу допомогу, сповнені сліз молитви до Божої Матері – покровительки всього воїнства, були почуті і втілені в життя. І наш з вами святий обов’язок – неухильно дотримуватися заповідей предків, берегти здобуття у важкій боротьбі і стати справжніми патріотами молодої держави – України.